Вже минув рік повномасштабної війни росії проти України. За цей час ми бачили багато жаху та, здавалося б, звикли до трагічних подій. Проте часом якась історія чи фото може застрягти в нашій голові, викликати постійні переживання, сум та негативні роздуми. І хоч ви не стали безпосереднім учасником трагічних подій, але можете настільки перейнятися долею постраждалих, що отримуєте травму свідка. Далі розберемося, що таке травма свідка та як допомогти собі й близьким, якщо виявили у себе її симптоми.

Травма свідка – це емоційний стан, коли людина не здатна пережити ті негативні події, які відбуваються не з нею. У відповідь на якусь екстремальну подію виникають настільки інтенсивні почуття, з якими важко впоратися.

Як виявити у себе та навколишніх травму свідка

Людина з травмою свідка ніколи не буває безпосереднім учасником трагічних подій. Вона лише знає про них – здебільшого, не просто чула, а бачила фото, відео і це особисто її дуже вразило. Неважливо, наскільки трагедія далеко від вас, щоб отримати травму свідка.

Ознаки травми свідка на емоційному та фізичному рівнях:

  • переживання;
  • сльози;
  • відчуття повного безсилля;
  • сором за те, що ви у безпеці;
  • тривожність і страх;
  • відсутність концентрації;
  • спогади не зменшують інтенсивності реакції протягом довгого періоду часу;
  • небажання обговорювати побачене, ніби оніміння;
  • страшні сни;
  • безсоння;
  • головний біль;
  • розлад харчової поведінки;
  • утруднене дихання;
  • нервові тіки.

Інтенсивність реакції на ті чи інші події залежать від особистого сприйняття конкретної людини. Наприклад, когось може найбільше зачепити горе, повʼязане із дітьми, хтось найбільше перейметься історією домашньої тварини тощо.

Що робити із травмою свідка та як полегшити свій стан

Для людини із травмою свідка дуже важливо мати можливість розділити свої почуття та переживання з кимось. Якщо залишити себе чи близьких без підтримки, то з часом можна помітити погіршення свого ментального та фізичного здоровʼя, зниження якості життя та неможливість пережити наступні травматичні події.

Якщо ви помітили у себе чи близьких симптоми травми свідка – це привід звернутися за допомогою до фахівця. Проте дещо ви можете зробити й самі.

Говоріть

Якщо помітили травму свідка у себе, то спробуйте поговорити із близькою людиною, якій довіряєте. Проговорювання емоції допоможе і попередити травму. Якщо до вас приходить друг і розповідає, що йому страшно чи сумно, що він плаче від побаченого і ніяк не може прийти в себе. Ні в якому разі не применшуйте його переживань, краще скажіть, що теж плачете від душевного болю, але зможете знайти сили у… (кожен обирає свій варіант).

На цьому етапі важливо проговорити всі свої почуття, аби правильно пережити їх. Наприклад: «Я зла», «Я ненавиджу окупантів», «Мені страшно». Це допоможе краще зрозуміти свій стан і наслідки побаченого стануть меншими.

Слухайте свій організм

Намагайтеся прислухатися до біологічних потреб свого організму: правильно харчуйтеся, достатньо відпочивайте, не намагайтеся підмінити алкоголем реальність тощо. Найбільше необхідно доглядати за всіма життєвими циклами, якщо у вас є така можливість, тоді ви будете менш вразливі.

Займайтеся вправами для розслаблення

Легше пережити стресову ситуацію допоможе увага до свого тіла. Ви зможете розслабитися психологічно лише тоді, коли розслабите своє тіло. Для цього можете розглянути медитацію, йогу, танці тощо.

Також можна використати техніку «напруження – відчуття – розслаблення». Для цього спочатку максимально напружте частину тіла (ноги, руки), відчуйте це напруження і потім розслабте мʼязи. Так ви зможете позбутися так званої мʼязової памʼяті і це допоможе вам зменшити стрес.

Тримайте інформаційну гігієну

Намагайтеся не читати й не дивитися новини постійно. Якщо бачите резонансну трагедію, то не вишукуйте додаткових фото, подробиць, душевних історій – не посилюйте ефект.

Якщо маєте бажання допомогти близьким, які опинилися в пастці травми свідка, то памʼятайте головне правило – не нашкодити. Пропонуйте допомогу, але не навʼязуйте її, шукайте індивідуальні важелі та порадьте звернутися до фахівця.

   Тетяна Ковальчук, авторка медіаплатформи budni

 Читайте ще: Що таке синдром вивченої безпорадності та як його подолати?