Як звільнити співробітника без докорів сумління: розбираємо із психологом

Наша психіка влаштована так, що іноді нам важко сказати правду, відмовити комусь, бо таким чином можемо образити людину. А особливо непросто казати про звільнення, адже в цьому випадку ми позбавляємо співробітника джерела доходів. Це може призвести до появи докорів сумління та відчуття провини. Проте страх образити людину інколи заважає нам бути відвертими та діяти у власних інтересах або ж інтересах компанії. Погодьтесь, що неефективна робота одного працівника може гальмувати розвиток усієї команди. І краще попрощатись з такою людиною, ніж ставити під загрозу успіх цілої компанії.

Як все ж таки позбутися відчуття провини та докорів сумління, — порадами ділиться психологиня платформи HoldYou Роксоляна Вовк.

Говорячи про звільнення одного співробітника заради покращення загальної працездатності колективу, я одразу згадую дилему вагонетки. Суть її така: на рейках працює бригада з п’яти чоловіків, назустріч яким несеться потяг (вагонетка). Зупинитись він не може, тож ця група людей приречена на смерть. Але в машиніста є вибір — перемикнути важіль і повернути на інші рейки. Звичайно, рішення очевидне. Проте дилема в тому, що на шляху, куди тепер прямуватиме вагонетка, стоїть інша людина. Звідси випливає запитання — чи ви б пожертвували життям одного заради порятунку п’ятьох? Розумію, питання філософське. Але якщо підійти до нього прагматично і розглядати з точки зору вигоди компанії, то можна зробити певні висновки.

Справді, звільняючи одного не дуже сумлінного працівника, який сповільнює робочий процес, виграє більшість.

З таким підходом трохи легше попрощатись з людиною.

Інша справа, коли ми вимушені звільнити співробітника через недостатнє фінансування. У цій ситуації вже маємо прийняти рішення, виходячи не з професійних якостей, а, наприклад, з рентабельності чи актуальності певної посади. Ми можемо відчувати провину за те, що повинні звільнити доброго працівника просто через неспроможність виплачувати йому заробітну плату.

Декілька порад для рефлексії тим, хто стикається зі звільненням співробітників:

Варто розуміти, що відчувати докори сумління — це нормально. Якщо ви дійсно образили людину або припустились великої помилки. Але звільнення з роботи стосується лише робочих відносин. Якщо ви керівник, то маєте повне право визначати склад своєї команди і залишати найкращих.
Не карайте себе, якщо ніяк не можете вплинути на ситуацію та щось змінити. Навряд чи вам би хотілось попрощатись із висококласним фахівцем. Але якщо виникли такі обставини і ви не маєте іншого вибору, як звільнити людину, то спробуйте подбати про себе, про емоційний стан. Можливо, вам потрібна підтримка чи консультація психолога. Можливо, ви робите це вперше і вам ніяково. Нагадуйте собі, що ви виконуєте робочий обов’язок, а не зводите особисті рахунки.
Необхідність скорочення штату залежить від багатьох факторів. Якщо у вашій компанії криза, то ви маєте усвідомлювати, що в скрутному становищі знаходяться всі і це лише вимушена міра, яка виникла через низку обставин.
Якщо ж відчуття провини не відпускають вас, то запропонуйте людині якусь альтернативу. Наприклад, можете порекомендувати проєкт, куди потрібен фахівець із її навичками та досвідом. Або ж напишіть для співробітника гарний рекомендаційний лист. Так ви будете відчувати, що зробили щось корисне і для компанії, і для співробітника, а, можливо, і для себе.
Ще одним важливим моментом є усвідомлення того, що звільнення не робить вас поганим. Так, можливо це не дуже приємна новина для співробітника, але вона не є приводом вважати вас злим керівником або підлою людиною.
Щоб негативні емоції не накопичувались усередині, поговоріть відверто зі своїм підлеглим. Можливо, виявиться, що він не тримає образи, а ви даремно стурбовані.
Також подумайте, чому взагалі ви відчуваєте докори сумління. Чи ви переймаєтесь за свій імідж в колективі, чи ви хочете догодити кожному співробітнику, чи вам просто важко говорити людині неприємні речі? Спробуйте розібратись із цим. Випишіть на папір усе, що вас турбує, потім проаналізуйте свої емоції.

На завершення хочу сказати, що почуття провини може виникати з різних причин, але це завжди неприємно і може свідчити про невпевненість в собі та своїх діях. І в такому випадку радимо звернутися до фахівця, який допоможе адаптуватись до нових реалій. Можливо, за тими проблемами, які зараз гальмують вас і колектив, стоїть щось інше.

І пам’ятайте, що часті докори сумління негативно впливають на ваше ментальне та фізичне здоров’я. Піклуйтесь про себе та свій емоційний стан!

Читайте ще: Як налагодити комфортний робочий процес? 6 підказок психолога для воєнних часів