Останні місяці українці зіткнулись з новими викликами у вигляді довготривалих відключень електроенергії внаслідок російських масованих ракетних атак на об’єкти енергетичної та цивільної інфраструктури України. Це вплинуло не лише на побут населення, але і на можливість виконувати роботу, в тому числі дистанційно чи вдома. Тому роботодавці та працівники мають все більше питань про те, як далі організовувати роботу або що робити, коли виконувати її немає змоги.


Якщо у вас є запитання до юристів, яке потребує роз’яснень, – надішліть нам його на пошту budni.info@robota.ua і ми спробуємо вам допомогти разом з фахівцями з трудового права.




Ксенія Лотош, юристка практики трудового права Адвокатського об’єднання «Арцінгер»


– Вимкнення електроенергії – форс-мажор, який призводить до вимушеного простою працівника, що стався не з його вини. Чи повинен роботодавець оплачувати простій під час відключення електроенергії?


– Можна побудувати графік роботи для віддалених працівників в залежності від графіків відключення електроенергії або ж встановити гнучкий графік роботи із самостійним регулюванням працівником робочих годин. У такому разі співробітники виконуватимуть роботу тоді, коли для цього є можливість та відповідні умови (наприклад, наявність електроенергії та інтернету, мобільного зв’язку). Відповідно, це не вплине на оплату праці, якщо додатково не зменшиться обсяг робочого часу чи норма праці.


Однак, не можна виключати застосування екстрених та аварійних відключень електроенергії, що може призвести до повної відсутності у працівників можливості виконувати роботу протягом робочого дня. За таких обставин працівники мають повідомити працедавця про простій не з їх вини. Щодо оплати такого простою, відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпПУ, її розмір буде не нижче 2/3 тарифної ставки/окладу співробітника за відповідний період.


– Як оплачують години роботи співробітників у період відключення електроенергії/у бомбосховищі під час повітряної тривоги?


– Якщо одночасно з відключенням електроенергії співробітник знаходиться у бомбосховищі/укритті під час повітряної тривоги та не може працювати, то тут йдеться про простій через виробничу ситуацію, яка несе небезпеку життю/здоров’ю співробітника або людей, які знаходяться поряд, і навколишньому природному середовищу не з його вини. За таких обставин за співробітником зберігається середня зарплата (ч. 3 ст. 113 КЗпПУ).


Варто зазначити, що трудовим, колективним договором чи положенням роботодавця про оплату праці можуть встановлюватись вищі розміри оплати простою – тоді слід дотримуватись саме встановлених у цих документах умов.


Проте, якщо під час перебування у бомбосховищі/укритті або в умовах відключення електроенергії у працівника зберігається можливість виконувати його робочі завдання, то впроваджувати простій немає підстав, а оплата праці відбувається за загальними підставами.


– Чи повинен роботодавець забезпечити віддалених співробітників генераторами, акумуляторами або іншими засобами, щоб щоб вони могли працювати в період відключення електроенергії? 


– Для забезпечення наявності умов для виконання роботи працівники можуть користуватись власними павербанками та акумуляторами, генераторами чи іншими технічними пристроями, що дадуть змогу підзарядити ґаджети та/або використовувати інтернет.


Відповідні технічні засоби може надати й роботодавець за наявності у нього змоги, однак відповідно до ч. 11 ст. 153 КЗпПУ, саме працедавець відповідальний за безпечність і належний технічний стан обладнання та засобів виробництва, що надаються співробітнику для виконання віддаленої роботи. Однак проводити систематичні інструктажі (зокрема, онлайн) щодо безпеки використання такого обладнання роботодавець, відповідно до ч. 9 вказаної статті, має не лише у разі безпосереднього надання відповідного обладнання, але й у разі надання рекомендацій щодо його використання.


Загалом, відповідно до ч. 7 та 8 ст. 60-2 КЗпПУ, порядок і строки забезпечення віддалених співробітників необхідним для виконання ними роботи обладнанням чи виплати їм компенсацій за використання ними власного чи орендованого обладнання визначаються ТД про дистанційну роботу.


Якщо окремого договору не уклали (наприклад, на час карантину чи воєнного стану віддалену роботу оформили наказом), то саме працедавець має забезпечити віддалених працівників обладнанням, а також організувати встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, оплатити витрати, пов’язані з цим.


– Що робити працедавцю, якщо він не може фінансово забезпечити віддалених співробітників необхідними для роботи генераторами, акумуляторами тощо?


– Якщо через відключення електроенергії у працівників немає можливості виконувати свою роботу, а у роботодавця немає змоги надати працівникам акумулятори, генератори чи інше подібне технічне обладнання, то сторонам варто або домовитись про надання працівникам відповідної компенсації за використання ними власного чи орендованого обладнання, або вносити зміни до умов роботи, бути готовим до оформлення простою.


Читайте ще: Як організувати роботу команди в умовах постійних відключень електроенергії? Ми запитали у Genesis, Boosta та Parimatch Ukraine