Як розпізнати в собі аб’юзивного колегу і що з цим робити? Інструкція від психолога

Олександр Конев, дипломований психолог-консультант

Людина, яку називають аб’юзером, піддає інших насильству – це може виражатися в образах, приниженні, примусі людей до чогось проти їхньої волі.

Коли йде мова про аб’юзерів, то, з високою ймовірністю, це про людей з розладом особистості. Про них зазвичай говорять «люди з важким характером». Вони дотичні до темної тріади: нарцисизм, макіавелізм і психопатія. У поведінці проявляється як самоствердження за рахунок оточення, шкідливі для інших людей маніпуляції, досягнення результату будь-якою ціною, відсутність співчуття.

Аб’юзером може бути не тільки партнер чи партнерка в стосунках, а й друг, керівник, сусід, будь-хто. Часто таких людей можна зустріти у сферах, де співчуття та доброзичливість не мають місця і будуть тільки заважати: політика, військова справа, бізнес, екстремальна робота, хірургія тощо. Зазвичай вони займають керівні посади: директори, HR-и, керівники відділів, власники бізнесів.

Різновиди аб’юзу

Психологічний — образи, погрози, приниження, шантаж, ігнорування, навіювання партнеру, що з ним/нею щось не так. Психологічне насильство може бути прихованим та відкритим.
Фінансовий — партнер/інша людина контролює витрати, створює умови економічної залежності від себе.
Сексуальний — партнер сприймається аб’юзером як істота, яка створена сексуально його задовольняти. Він не враховує бажання партнера, задоволення, фізичні відчуття та моральний стан. Характерні дії такого аб’юзера — сексуальні домагання, примус до сексу.
Фізичний — насильство, застосування фізичної сили (побиття, удари, ляпаси тощо). Аб’юзер вважає, що лише силою можна підпорядкувати партнера.

Зрозуміти, що ви — аб’юзер, інколи непросто навіть тим, хто з вами часто контактує. Зазвичай жертви аб’юзу не відчувають або не розрізняють насильницьку поведінку щодо себе, тому що звикли до неї та бачать у цьому норму.

Як помітити в собі аб’юзивного колегу? Характерні ознаки

Ігноруєте особисті кордони людей. Якщо це малознайома людина, то ви підходите занадто близько, чіпаєте речі та торкаєтесь людини, не цікавлячись її думкою щодо цього.
Постійно критикуєте. Про інших людей (колег, керівника, представників національних меншин) аб’юзер буде відгукуватись вкрай зневажливо, звинувачуючи їх у всіх гріхах і засуджуючи за кожен промах.
Знецінюєте і викликаєте почуття провини. Стверджуєте, що колеги, наприклад, погано виконують свою роботу, що вони ні на що не здатні.
Вербальна агресія. Грубі та образливі висловлювання з метою образити людину, зачепити за живе, перехід на особистості.
Газлайтинг. Маніпуляція, метою якої є змусити людину поставити під сумнів власну пам’ять та розсудливість, засумніватися в адекватності свого сприйняття реальності.
Шантаж. Примус що-небудь зробити, від чого людина відмовляється. Може супроводжуватися погрозами не видати премію, урізати зарплату чи збільшити кількість робочих годин.

Що з цим робити?

Якщо вас усе влаштовує — живіть з цим далі, тільки одразу попередьте колег, що їм буде з вами важко, тому нехай шукають шляхи відступу. Якщо ж ви хочете змінити свою поведінку, настав час зробити певні кроки:

Проаналізуйте свою поведінку. Чи дійсно таке ставлення до колег допоможе в перспективі зберегти повагу до вас, їхню працездатність, згуртованість компанії? Чи з часом вони будуть вас ще більше уникати та ненавидіти, що може бути причиною їх звільнення?
Вчіться розмовляти. Спробуйте досягати результатів не через деструктивні маніпуляції. Влаштуйте експеримент: протягом робочого тижня замість маніпуляцій використовуйте прямі прохання, які знаходяться в компетенціях ваших колег. Не зловживайте цим і не виходьте за межі їхнього комфорту. Опирайтесь на посадові інструкції колег, не порушуючи їх.
Не порушуйте особисті кордони. Не переходьте межі дозволеного. Цікавтесь думкою, чи можна вам запитати про щось особисте та чи не образить людину якась ваша дія. Застосуйте навички самоконтролю. Спробуйте при агресії та бажанні образити людину переключатись на якусь дію: займіть себе чимось, почніть читати, переведіть тему у гумор. Почніть практикувати медитацію.

З аб’юзом можна і потрібно працювати. Знадобиться довгострокова психотерапія, яка навчить вас навичок саморегуляції, які не зашкодять вам та іншим людям, стратегій поведінки, а також розвивати самоконтроль. Вона змінить, скорегує закоренілі деструктивні патерни поведінки. Самостійно з цим впоратись практично неможливо, бо ви не бачите свою поведінку зі сторони і не знаєте, що саме працює не так, як треба. Тому рекомендую звернутись до спеціаліста.

Читайте ще: Аб’юз на роботі. Результати дослідження, стратегії вирішення конфліктів і 10 корисних посилань