Чим займається фахівець з реструктуризації та які знання та навички потрібні, аби розпочати кар’єру у цій сфері? Ми запитали про це у спеціаліста компанії Ernst & Young в Україні. 




Валерій Поврезнюк, директор з реструктуризацій, фінансування та послуг з капіталом


– Як ви потрапили до професії? Яким був ваш шлях?


– Мій шлях досить довгий – до EY я 22 роки працював у різних банках з невеликою перервою на навчання. У якийсь момент я вирішив, що хочу продовжити роботу в Ernst & Young як спеціаліст, що має досвід у банківській справі, кредитуванні й корпоративному бізнесі. Робота з клієнтами в корпоративному бізнесі – це те, з чого я починав, і це дуже близьке до того, що, власне, я роблю сьогодні. Потім було проєктне фінансування, угоди злиття-поглинання, реструктуризація кредитного портфеля в банках. До речі, її ми робили для банків, які, на той час, входили до топ-5 і, одночасно, це були три мої попередні місця роботи.


– Чи обмежується ваша робота наданням консультацій щодо реструктуризації? Чим ви займаєтесь?


– Ми займаємося двома напрямками. Перше – це реструктуризація, і про це всі знають, бо вона, як то кажуть, «на перших шпальтах». А друге – це Capital and Debt Advisory.


Ці дві речі counter-cyclical одна до одної. Коли гарні часи та економіка розвивається, ми більше займаємося Capital and Debt Advisory – допомагаємо клієнтам залучати фінансування у вигляді кредитів, або у вигляді залучення фінансування на публічних ринках за допомогою розміщення публічних інструментів із фіксованою дохідністю (облігацій).


За «важких часів» акцент зміщується на реструктуризацію, але і те, і інше існує паралельно. Зараз здебільшого реструктуризація. 


Що ж таке реструктуризація? Це коли компанія потрапляє в ситуацію, коли не може повністю обслуговувати борг, з одних або інших причин. Тоді приходимо ми та допомагаємо цій компанії та її кредиторам домовитись про умови, які дозволять виграти обом сторонам.


Як ми можемо приходити і допомагати обом сторонам? Зазвичай всі думають, що якщо ми допомагаємо клієнту, то ми «віджимаємо» банки. Ну і навпаки, якщо ми працюємо на банки, то ми «віджимаємо» клієнта. Це не так. 


Звісно, елемент negotiation power присутній. Але, однозначно, виграють обидві сторони. 


– Як ви допомагаєте отримати фінансування та обираєте банки для співпраці?


– Реструктуризація є досить позитивною частиною роботи, тому що ми фактично рятуємо бізнеси та людей. Ще однією стороною нашої роботи є допомога в отриманні фінансування. Звісно, завжди краще працювати у «світлі часи». Тут підхід дещо інший, але з точки зору ідеології – він такий самий. Ми вносимо value у відносини між потенційним боржником і потенційними кредиторами. Вони одне одного можуть навіть і не знати, можуть знати, але не можуть вирішити питання по фінансуванню. Чому це відбувається? Наприклад, у клієнта є хороший, як він вважає, проєкт. Він пішов у перший банк, другий, третій і не може отримати фінансування. Тоді він приходить до нас і просить допомогти.


Банків не так багато, якщо поставити собі ціль – всі можна обійти за тиждень. Складно може бути лише обійти ногами. А якщо в електронному вигляді, то взагалі можна зв’язатись з усіма за один день. Звісно, ми знаємо всі банки, а всі, хто в нас працює – з банківським досвідом. У когось він трохи більший, у когось – менший, але всі працювали в банках.


– Скільки людей у вашій команді зараз?


– Нас четверо. У мене 22 роки роботи в банках, в інших колег – від 6 до 13. Маючи такий досвід, звісно, ми розуміємо, як банки працюють, ми розуміємо їхні внутрішні процеси, і ми можемо дати банку те, що він зможе з’їсти. Клієнт дуже часто не розуміє, що треба банкам показати. Вони думають, що достатньо просто знати правильних людей. Дуже неправильний підхід. Треба мати фаховий підхід, знати, що пропонувати. Тому, ми, перш за все, аналізуємо проєкт, хто його робить, сильні та слабкі сторони компанії, яка його намагається зробити. Чи можливо щось покращити? Ми запитуємо певну інформацію по проєкту та по компанії та будуємо бізнес-кейс.


Бізнес-кейс –  фінансова модель та інформаційний меморандум, що побудовані цілеспрямовано для банків, написані банківською мовою.


Таким чином, банк отримує 100% інформації, щоб піти на свій кредитний комітет, презентувати цей проєкт і отримати певне рішення по ньому. Чому це не може зробити клієнт? Теоретично будь-який кейс із залучання фінансування клієнт може зробити самотужки, основне питання – це ефективність і вірогідність отримання позитивного результату. Поясню на прикладі: якщо я є фінансовим спеціалістом, але мені треба оштукатурити кімнату у квартирі – я це можу зробити самотужки (придбати інструмент, матеріали, взяти пару днів відпустки тощо), але результат, скоріш за все, буде «такий собі» як в сенсі якості такої роботи, так і в сенсі повної собівартості такої роботи.  Тому, коли допомагаємо клієнту залучати фінансування ми, умовно кажучи, виступаємо професійними «штукатурами», які швидко, якісно та ефективно для клієнта зроблять свою роботу. 


– Чи важлива в цій професії освіта? Що б порадили молодим спеціалістам?


– У нашій справі якісні академічні знання дуже важливі. Наявність знань дає можливість залучати молодого спеціаліста до відповідних завдань. Потім поєднання знань та практичного досвіду дає можливість спеціалісту навчитись аналізувати реальний бізнес та відрізняти, які компанії працюють добре, а які – не дуже. Це дає змогу зростати фахово, працювати на цікавих проєктах та робити гарну кар’єру.


Я виділив би три дисципліни, які є, на мій погляд, найбільш важливими:


    

  1. Financial Accounting. Знання, як будується звітність. Не конкретні якісь проводки, а розуміння, наприклад, того, що коли ми продаємо товар та не отримали гроші, то робимо дебет accounts receivable та кредит – inventory. Як з Balance Sheet та Income Statement ми отримуємо Statement of Cash Flows.
    2. 

  2. Corporate Finance. Це розуміння, що таке discounted cash flows, risk vs. return, financial and operational leverage, free cash flows тощо. 
    3. 

  3. Microeconomics. Дисципліна про попит і пропозицію, поведінку компаній на конкурентних або неконкурентних ринках, принципи прийняття рішень. 
    4. 



Звісно макроекономіка, математика (статистика), і, навіть, фізика – теж важливі. Я не кажу про англійську – бо це просто має бути за замовчуванням, при чому на високому рівні.


Читайте ще: Як це – працювати спеціалістом з нерухомості? Перспективи галузі в Україні