Бронювання працівників під час війни: відповіді на актуальні запитання

Все більше і більше працівників під час воєнного стану цікавляться, чи може роботодавець їх забронювати. Також важливо й роботодавцям знати, чи можуть вони скористатися таким правом. Які компанії можуть бронювати працівників? Як відбувається процедура бронювання? Яких працівників можна та не можна бронювати? Чи можуть виїхати заброньовані працівники за кордон? Чи може компанія відкликати з військової служби заброньованого працівника? На ці та інші запитання відповідають фахівці.

Світлана Тетеря,

радниця ЮФ EVERLEGAL

Наталія Іверук,
юриска ЮФ EVERLEGAL

Каріна Сагайдак,
помічниця юриста ЮФ EVERLEGAL

Які компанії можуть бронювати працівників?

Бронювання працівників – це тимчасова відстрочка від призову.

Законодавством не визначено перелік галузей, в яких мають працювати компанії, що можуть забронювати військовозобов’язаних співробітників.

3 березня 2022 р. КМУ прийняв Постанову, якою визначено, що бронювати військовозобов’язаних можуть підприємства, які задовольняють потреби ЗСУ, інші військові формування, населення, а також банки, які продовжують працювати у період війни. У перші місяці війни бронювання співробітників здійснювалося виходячи з того, чи змогли вони підтвердити відповідність вищевказаному критерію. Це були підприємства критичної інфраструктури, воєнно-оборонного комплексу, компанії, що працюють у сферах медицини, с/г, рітейлу, транспортних перевезень тощо.

Однак на початку травня Мінагро опублікувало уточнення Порядку бронювання військовозобов’язаних. В ньому зауважили, що норми ст. 25 Закону, відповідно до якої прийнято Постанову, визначають, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють зокрема на підприємствах, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), якщо це необхідно для їх виконання. Відповідно, бронювання має здійснюватися з урахуванням вимог цієї статті.

Що таке мобілізаційні завдання (замовлення) для компаній?

Якщо говорити простою мовою, то це поставлені міністерствами, місцевими державними адміністраціями та іншими держорганами вимоги щодо виробництва необхідної для ЗСУ, інших військових формувань, населення продукції у певному обсязі. Для виконання таких завдань укладаються відповідні договори (контракти) між компаніями та органами, що ставлять ці завдання.

Отже, для успішного бронювання співробітників компанії потрібно не лише підтвердити те, що вона забезпечує задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань або населення, а й те, що вона є виконавцем мобілізаційних завдань (замовлень). Це значно звужує коло компаній, які можуть скористатися бронюванням.

Як бронювати працівників під час війни?

Процедура бронювання загалом не є складною та має чітко визначений порядок дій:

Складення працедавцем пропозицій щодо бронювання військовозобов’язаних, в яких він визначає перелік співробітників, що пропонуються для бронювання (форма визначена у додатку до Постанови).

Зауважуємо, що до заповнення пропозицій варто поставитись відповідально, оскільки пропозиції, які не відповідають встановленій формі, не розглядаються.

З урахуванням останніх уточнень до Порядку бронювання військовозобов’язаних, до пропозицій необхідно підготувати пакет супровідних документів:

супровідний лист, в якому обґрунтовуються пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних. У ньому необхідно детально обґрунтувати, по-перше, виконання підприємством завдань із задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань, населення; по-друге, чому без роботи кожного зі співробітників, щодо яких подаються пропозиції, функціонування компанії або виконання нею вищевказаних завдань будуть неможливим/значно ускладненим, а також обґрунтувати, що посади цих співробітників є дефіцитними (їм складно буде знайти заміну у разі їх мобілізації);
копію договору про виконання компанією мобілізаційних завдань (замовлень);
копію листа обласної військової адміністрації/Київської міської військової адміністрації або про підтвердження наявності у компанії мобілізаційних завдань (замовлень) (у разі, якщо ці завдання доведені (встановлені) компанії розпорядженнями обласних (районних) держадміністрацій та/або органами місцевого самоврядування).

2. Відправка пропозицій разом з супровідними документами на погодження до органів держвлади за відповідною галуззю нацекономіки. Вибір органу залежить від того, в якій галузі економіки працює компанія. Наприклад, якщо це банк, то, відповідно, до Національного банку України, якщо аграрна компанія – до Мінагро, IT-компанія – до Міністерства цифрової трансформації України.

Також непоодинокі випадки відправки пропозицій компаніями і до військових адміністрацій за їхнім місцезнаходженням, які, своєю чергою, перенаправляють їх профільним держорганам. Тому перед відправкою документів рекомендуємо уточнити у військових адміністрацій інформацію щодо необхідності погодження із ними пропозицій щодо бронювання військовозобов’язаних та щодо правильного вибору вашою компанією профільного органу держвлади.

3. Погодження пропозицій щодо бронювання військовозобов’язаних Міноборони;

4. Направлення погоджених пропозицій профільним органом держвлади до Мінекономіки;

5. Видача Мінекономіки наказу про надання співробітникам відстрочки від призову на військову службу на строк, який не може перевищувати 6 міс.

Копія цього наказу надсилається до Міноборони, яке надалі доводить інформацію про отримання співробітниками компанії відстрочки від призову на військову службу до територіальних центрів комплектування та соцпідтримки (колишня назва – військомат, далі – ТЦК та СП), де ці працівники перебувають на військовому обліку.

З метою підтвердження надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час заброньованому співробітнику видається витяг з відповідного наказу Мінекономіки.

Яких працівників можна/не можна бронювати?

Бронюванню підлягають військовозобов’язані особи. Заброньованими можуть бути виключно наймані працівники, тобто, ті, хто працюють на підставі ТД/контракту. Ті, хто працюють на підставі цивільно-правових договорів, не можуть бути заброньовані.

Виходячи з практики бронювання військовозобов’язаних, що склалася за останні декілька місяців, можна відзначити, що Міноборони не погоджує для бронювання, а деякі органи держвлади навіть не приймають до розгляду і повертають пропозиції щодо:

співробітників, посади яких не є визначальними для забезпечення сталого функціонування підприємств, галузей і не є дефіцитними на ринку праці, та яких можуть замінити невійськовозобов’язані особи або які не відносяться до професій, що забезпечують виробництво продовольства (приклади посад можна знайти в уточненні до Порядку);
військовозобов’язаних, які мають дефіцитні для ЗСУ військово-облікові спеціальності (перелік наведено в Листі);
військовозобов’язаних, які мають відстрочку від призову на час мобілізації та воєнний час з інших підстав, визначених законом (для таких осіб немає необхідності в повторному отриманні відстрочки від призову через процедуру бронювання військовозобов’язаних).

Як компанія має повідомити працівника про те, що він заброньований?

У п. 5 Постанови закріплено, що з метою підтвердження надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час орган держвлади, до якого компанією подавалися пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних, видає військовозобов’язаному витяг з наказу Мінекономіки про надання йому відстрочки від призову на військову службу. На практиці ж Мінекономіки оформлює витяг зі свого наказу про надання відстрочки від призову на військову службу щодо конкретної особи, передає його до органу держвлади, який подавав йому на затвердження пропозицію щодо бронювання цієї особи, а той, своєю чергою, передає цей витяг роботодавцю для подальшого вручення працівнику.

Коли бронь анулюється?

Відповідно до п. 4 Постанови, надана у порядку бронювання відстрочка від призову анульовується у разі, якщо:

закінчився строк її дії (що не може перевищувати 6 міс.);
завершилося виконання/скасувалося завдання компанії щодо задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань, населення;
відбувалася ліквідація компанії;
військовозобов’язаний звільнився.

У всіх випадках анулювання відстрочки від призову, окрім закінчення строку її дії, Мінекономіки приймає про це рішення в одноденний строк на підставі відповідного подання органу держвлади, який подавав Мінекономіки пропозицію щодо бронювання особи.

Чи може ФОП подати звернення на бронювання самого себе?

Бронювання ФОП та його працівників наразі є неможливим, оскільки ані ст. 25 Закону, ані Постанова, що регулюють питання бронювання військовозобов’язаних, не визначають фізичних осіб-підприємців у переліку тих, хто може бронювати військовозобов’язаних.

Якщо бронь ще не готова, а працівнику прийшла повістка, що робити роботодавцю?

У такому випадку з огляду на запровадження в країні воєнного стану та ризик настання відповідальності за неявку по повістці (ст. 210-1 КУпАП, ст. 336, 337 ККУ), радимо, аби працівник з’явився до ТЦК та СП особисто, повідомив працівників ТЦК та СП про те, що компанія, в якій він працює, направила пропозицію щодо його бронювання, і надав відповідні документи, що підтверджують це. Роботодавцеві у цьому випадку варто підготувати для працівника лист на ім’я керівника ТЦК та СП, в якому компанія підтвердить факт подачі пропозицій щодо бронювання працівника та попросить ТЦК та СП відкласти розгляд питання щодо його призову на військову службу до завершення розгляду пропозицій щодо його бронювання, а також докази подання цих пропозицій до уповноваженого органу держвлади.

Це не гарантує відтермінування керівником ТЦК та СП вирішення питання про призов працівника на військову службу, але все ж таки зменшує ймовірність призову.

Чи можуть виїхати заброньовані працівники за кордон?

Так. Відповідно до п. 2.6 Правил, якщо в Україні вводиться надзвичайний/воєнний стан, перетинати держкордон можуть військовозобов’язані громадяни, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (військовозобов’язані, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами держвлади, іншими держорганами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами (ч. 1 ст. 23 Закону)).

Водночас відповідно до Листа, для перетину кордону таким військовозобов’язаним необхідно мати посвідчення про відстрочку («бронь», тобто витяг із наказу Мінекономіки), документи про відрядження (витяг із наказу про відрядження, або посвідчення про відрядження, або лист-звернення до Державної прикордонної служби України, в якому керівник компанії зазначає, що відповідна посадова особа відряджається для виконання службових обов’язків за кордоном) та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік, на якому якраз перебувають заброньовані військовозобов’язані. Посвідчення про відстрочку від призову під час мобілізації та повідомлення про взяття на спеціальний військовий облік можна оформити у ТЦК та СП після отримання так званої «броні».

Разом з тим,23.05.2022 р. на офіційному веб-сайті Держприкордонслужби з’явилася інформація про те, що військовозобов’язані, які є заброньованими, при перетині кордону мають мати при собі документи про відрядження та або:

посвідчення особи, яка перебуває на спеціальному обліку (не зрозуміло чи мається на увазі посвідчення про відстрочку, чи повідомлення про зарахування на спеціальний облік) або
витяг з наказу Мінекономіки, оформлений в порядку, визначеному Постановою.

Однак задля успішного перетину кордону ми радимо все ж таки орієнтуватися на перелік документів, вказаний у вищезазначеному Листі Адміністрації Держприкордонслужби від 26.04.2022 року, оскільки він є ширшим.

Чи можна повторно подавати списки бронювання, якщо на роботу взяли нових працівників?

Законодавство України, що регулює процедуру бронювання військовозобов’язаних, не обмежує роботодавців у кількості пропозицій щодо бронювання, які ними можуть бути подані, зокрема у випадку, якщо попередні «броні» були анульовані у зв’язку зі звільненням заброньованих працівників.

Чи може компанія відкликати з військової служби заброньованого працівника, який вже бере участь у бойових діях?

Дійсно, трапляються випадки, коли працівника вже мобілізували та відправили в зону бойових дій, а «бронь» щодо нього надійшла пізніше.

На жаль, чинне законодавство не передбачає можливості та не встановлює процедури відкликання таких працівників-військовослужбовців з військової служби для їх повернення на роботу.

Водночас, якщо «бронь» дійсно вдалося отримати, ми радимо роботодавцеві звернутися із відповідними листами до ТЦК та СП та військової частини, до якої був направлений на службу працівник, із зазначенням:

даних працівника:
його посади;
дати виклику до ТЦК та СП;
дати відбуття до зони бойових дій;
найменування компанії, в якій він працює;
обґрунтування причин бронювання працівника та необхідності перебування його на робочому місці для виконання своїх посадових обов’язків;
реквізитів наказу Мінекономіки щодо його бронювання.

На підставі такого листа у подальшому може бути прийнято рішення про звільнення працівника з військової служби.