Що відбувається на ринку праці під час війни?

Автор статті: Іван Ромашов, керівник напрямку аналітики в robota.ua

Вторгнення РФ в Україну значно вплинуло на економіку нашої країни. Ранок 24 лютого перекроїв життя українського бізнесу та його співробітників на «до» та «після». Люди без роботи, підприємства без співробітників. Шок, невизначеність і пошук рішень – те, як можна описати ситуацію, що склалася. У статті розглянемо актуальні питання щодо поточної ситуації на ринку праці України та спробуємо оцінити ситуацію в перспективі.

Актуальна ситуація на ринку праці України

Напередодні збройної агресії РФ ринок праці України показував органічне зростання, зіставне зі зростанням бізнес-активності та ВВП країни. Прогнозне річне зростання ринку праці становило 1,3% – 2,4%.

Середня кількість актуальних вакансій для пошуку на robota.ua до 24 лютого становила близько 100 000 на день, кількість нових резюме, створених користувачами, була на рівні 25 000-30 000/день, кількість відправлених резюме – на рівні 80 000/день.

24 лютого можна сміливо називати «чорним лебедем» на ринку праці України. За сім днів війни відбулися глибинні процеси трансформації. Кількість вакансій скоротилася на 45%, кількість нових резюме – на 51%, кількість відправлених резюме скоротилася на 39%.

Якщо говорити про географію, то найбільш значущі зміни відбулися у центрах бізнес-активності – Київ, Харків, Одеса, Дніпро, Запоріжжя, Львів. Практично всі міста, окрім Львова, перебувають у зоні конфлікту. У перший тиждень бойових дій кількість вакансій перебувала на гранично низькому рівні у співвідношенні «до» і «після», навіть якщо порівнювати з кризовими явищами 2014 і 2020 років.

З другого тижня бойових дій ринок почав «оживати». Пік «шокових» процесів поступово проходить і актуальним стає питання, як будувати процеси в нових життєвих та бізнес-реаліях. Починає простежуватись повільна тенденція до зростання.

Кількість вакансій на другому тижні агресії склала наступний відсоток від довоєнного рівня:

у Києві – 35-45% від довоєнного рівня
у Харкові –15-25% від довоєнного рівня
в Одесі – 33-37% від довоєнного рівня
у Дніпрі – 35-40% від довоєнного рівня
у Запоріжжі – 35-40% від довоєнного рівня
у Львові – 40-50% від довоєнного рівня

При цьому другого тижня також почав відчуватися дефіцит кадрів. Згідно з нашими даними, у Києві багато ключових сфер бізнесу скаржаться на тотальний дефіцит фахівців, особливо в галузях, задіяних у ключових процесах життєзабезпечення. Це роздрібна торгівля харчовими продуктами, логістика, аптеки.

Велика кількість вакансій у Києві закривалася за рахунок внутрішньої міграції. Працівники їздили працювати до Києва з Бучі, Броварів, Гостомелю, Вишневого та Ірпеня. Зараз там тривають запеклі бої. Частина людей мігрувала до західних областей країни, частина – до Польщі, частина не може фізично дістатися з різних причин. Приблизно така ж ситуація спостерігається і в інших містах.

Окремо варто виділити Харків. З огляду на ситуацію в ньому ринок праці там практично завмер. Істотно змінилася структура попиту в галузях.

Нижче представлена структура попиту за галузями до та під час війни

Найбільш затребуваними спеціальностями у порядку їх спаду на даний момент є:

Продавець
Касир
Водій
Робочі спеціальності (пекарі, майстри, вантажники, токарі тощо)
Медичний та аптечний персонал

У великих містах і раніше був дефіцит подібних фахівців, особливо водіїв, але зараз він став просто катастрофічним. Релокація співробітників та внутрішня міграція переважно в західні регіони і частково в Європу викликали дефіцит персоналу в життєво необхідних сферах ринку та «поламали» багато логістичних та бізнес-ланцюжків.

Заробітні плати

За наявними даними значна частка компаній розрахувалися зі своїми співробітниками по заробітній платі за лютий, є певний відсоток компаній, особливо з ІТ-сектору, які виплатили заробітну плату працівникам на місяць вперед. Близько 20% опитаних компаній компенсували витрати на переїзд та оренду житла.

Заробітні плати загалом по ринку залишилися без значних змін. Серед усіх спеціальностей можна виділити лише водіїв. Їм пропонують на 25%-60% більше, ніж у довоєнний період у зв’язку з їх гострою нестачею. Максимальні цифри, які ми бачили із заробітних плат водіїв на сьогодні, – це 30 000-37 000 грн на місяць, хоча до цього «стелею» була цифра 25 000-27 000 грн. Інші спеціальності не мають значних змін в оплаті праці.

Роботодавці готові допомагати з житлом, розвезенням, можливим харчуванням. Але, за нашими прогнозами, у найближчій перспективі за інших рівних умов роботодавці не зможуть підняти рівень оплати праці, оскільки у воєнний час необхідно буде стримувати ціни на продукти/послуги, при цьому собівартість та витрати, у тому числі на логістику, зростатимуть. Але знову ж таки на це впливає дуже багато факторів (скільки ще триватиме війна, курс долара, фізичні можливості економіки, наявність засобів виробництва тощо).

Перспективи ринку праці України

За даними ООН, за два тижні війни з України виїхало понад 2,5 млн людей. Здебільшого це жінки та діти. За попередніми оцінками, якщо виключити дітей та осіб похилого віку, близько 1 млн працездатного населення залишило Україну, рятуючись від війни.

Куди їдуть українці:

Польща – прийняла близько 1,22 млн. осіб
Угорщина – прийняла близько 0,21 млн. осіб
Словаччина – прийняла близько 0,14 млн. осіб
Румунія – прийняла близько 0,085 млн. осіб
Молдова – прийняла близько 0,081 млн. осіб
Інші країни (Німеччина, Білорусь тощо) – 0,76 млн. осіб.

За оцінкою НБУ, українська економіка скоротилася вдвічі через війну. Ринок праці дуже корелює з ВВП. На даному етапі працюють сектори економіки, які забезпечують базові потреби громадян – електроенергія та опалення, логістика, медицина, держсектор, виробництво та продаж товарів повсякденного попиту на тих територіях, де не ведуться бойові дії.

Подальші перспективи ринку праці України залежать повністю від ситуації, що складеться у найближчому майбутньому на геополітичному просторі. Зараз і бізнес, і населення знаходяться між “молотом і ковадлом”. З одного боку, ще є фінансовий запас міцності для того, щоб протриматися місяць – два, з іншого боку – невизначеність, яку породжує війна, лякає та жахає. Кожен ставить питання, що буде з моєю компанією, де мені взяти грошей і за що сплатити їжу, одяг, комунальні послуги.

Виклик найближчого часу для економіки та ринку праці – підтримка попиту. Якщо у населення не буде грошей, то елементарно не буде кому купувати товари, високими темпами скорочуватиметься сфера послуг.

Частка сфери послуг у ВВП України – 60%. Тут же перебуває і 60% вакансій. Другий виклик – продовольча безпека та посівна. Тут усе зрозуміло. Третій виклик – засоби виробництва металургійної та добувної промисловості, які сконцентровані на південному сході України та забезпечують експортний потенціал країни, який тісно пов’язаний із валютною виручкою та курсом валют.

Зараз Президент України й уряд роблять все для того, щоб стабілізувати ситуацію, західні партнери надають макрофінансову допомогу, але ключовим фактором для того, щоб ринок праці міг стабілізуватися та отримати імпульс зростання, є закінчення бойових дій.

Будемо вірити у краще, робити те, що залежить від нас, і що ми можемо зараз для того, щоб допомогти своїй сім’ї, своїй компанії, своїй державі.