Сьогодні пошук роботи — це непросте завдання, адже конкуренція на одну відкриту вакансію шалена. За даними Українського Центру економічних та політичних досліджень імені О. Разумкова, на одне вільне робоче місце претендувало 12 безробітних станом на 1 червня 2022 року. У червні 2021 року цей показник був 5 осіб на 1 позицію. 

Затяжний пошук роботи може знесилювати та ламати віру в себе. То ж консультантки Lifeline Ukraine — гарячої лінії з питань профілактики самогубств та підтримки психічного здоров’я у рамках реалізації проєкту «Надання послуг з кризового психологічного консультування та психологічної просвіти жінкам та дівчатам, які постраждали від війни» за підтримки ПРООН підготували поради для жінок, які спрямовані на пошук ресурсів та можливостей під час розгляду нових вакансій. 

Любов Шинкарьова, психологиня гарячої лінії Lifeline Ukraine 7333 

Анастасія Глазкова, психологиня гарячої лінії Lifeline Ukraine 7333

Що зупиняє під час пошуку роботи?

За даними опитуванням групи Рейтинг, унаслідок бойових дій у середньому по Україні залишилися без роботи 53% працездатного населення. За допомогою статистики robota.ua можемо прослідкувати динаміку, за якою з 24 лютого 2022 року кількість вакансій скоротилася на 45%, а кількість нових резюме – на 51%. Проте вже з квітня почався процес адаптації до нових реалій  – вакансій мало, але вони починають з’являтися, пошукачі відновлюють свою активність. Таким чином, зараз на ринку є близько 30% вакансій від довоєнного рівня.

Коли ринок вакансій обмежений, а конкуренція велика, надзвичайно важливо не опускати руки, а продовжувати аналізувати ситуацію та розглядати нові можливості. Проте дуже часто на заваді стають зовнішні обставини та внутрішні бар’єри:

  • У вакансіях заборонено вказувати вік чи стать кандидатів, проте і сьогодні ми можемо зустрічатися з питаннями під час співбесіди: «Коли плануєте одружуватись?», «Чи маєте дітей?», «Чи готові 2 роки не народжувати дітей, а присвятити цей час роботі?». У такій ситуації ми зустрічаємось зі знеціненням досвіду та знань жінки й страхом роботодавців запропонувати вакансію. 
  • Виснаження та турбота про інших — часто можна чути ситуації, коли чоловік на фронті, у родині відбувається перерозподіл обов’язків. Дружина починає піклуватися самостійно про дітей, приділяти час батькам, волонтерити, проте в цій активності забуває знаходити час для себе. Подібна ситуація відбувається і при виїзді за кордон. Потрібно докласти багато зусиль, аби адаптуватися до нових умов, культури та мови, але до того ж жінка відчуває свою відповідальність за дітей і намагається якомога швидше організувати побут, не даючи собі часу для відпочинку. 
  • Невпевненість в собі — також один з поширених бар’єрів у жінок і дівчат. Під час перегляду вакансій виникає думка, що «Я не знаю 30% обов’язків, отже не варто й подавати резюме». Або ж під час співбесіди є страх розповісти про свої результати роботи, невміння побачити досягнення — через думки, що це легко і всі так можуть. 

Пошук роботи — це вже робота

Чи задумувались ви, що відбувається з нашим організмом, коли пошук роботи затягується? Мало хто звертає на це питання увагу, проте воно є важливим, адже якщо ми відчуваємо себе фізично виснаженими, то наша ефективність знижується. 

Коли ми тільки починаємо шукати роботу, наш організм активізується, збільшується кількість адреналіну; ми активні, надсилаємо велику кількість резюме на різні вакансії, протягом дня можемо мати кілька співбесід. І якщо на цьому етапі вдається швидко знайти позицію, наша активність природно знижується і ми переключаємо увагу на адаптацію до нового місця. 

Але якщо пошук роботи затягується на 2 місяці або ж 4, в організмі накопичується кортизол. На початкових етапах він допомагає активізуватися, проте, коли пошук триває довго, високий рівень кортизолу погіршує роботу серцево-судинної системи, сну, пригнічуються функції імунітету і ми стаємо більш вразливими до хвороб. Відбувається виснаження організму на фізичному рівні. 

Проте на емоційному рівні теж не все так просто. Довгий розгляд вакансій провокує виникнення відчуття провини перед рідними, думки про власну неспроможність, відчуття розчарування, коли чуємо відмову. 

У комплексі зниження  фізичної активності та пригнічення на емоційному рівні не допомагають знайти роботу, а лише ускладнюють ситуацію. 

Складається думка, що у всьому винен тривалий пошук роботи. Так, пошук нових можливостей працевлаштування — це складна робота, проте ми можемо потурбуватися про себе та не змушувати працювати наш організм на межі. 

Як це зробити?

  • Скласти розпорядок сну, харчування, дотримуватися інформаційної гігієни, пам’ятайте про фізичну активність. Наш фізичний стан є потужним ресурсом у пошуку роботи. 
  • Давати собі час для відпочинку, хобі, зустрічей з друзями та прогулянок. Ми маємо відчувати емоції, відчувати радість, а не зводити життя суто до пошуку.
  • Щоб прослідкувати за своїм емоційним станом, можна використовувати практики майндфулнес, наприклад, протягом для запитувати себе: «Про що я зараз думаю?», «Що я відчуваю?», «Що я роблю?», «Що я хочу робити?». Так ви зможете більше прислухатися до своїх бажань, переживань та потреб.
  • Можна скласти планер, де фіксувати коли та на яку вакансію подали резюме, на якому ви етапі розгляду — надіслали резюме, пройшли телефонне інтерв’ю, чекаєте результати після фінальної співбесіди. Таким чином, ви будете мати інформацію для аналізу та бачити, який рівень потрібно посилити. Наприклад, вас часто запрошують на співбесіди, але після першого етапу взаємодія припиняється, проаналізуйте, що відбувається на цьому етапі, які питання у вас викликають складнощі, визначте свої досягнення, запитайте фідбек у рекрутера, це допоможе більш ґрунтовно підготуватися до нових зустрічей. 
  • Хвалити себе — часто в моменти пошуку роботи включається самокритик, який постійно всім незадоволений і говорить, що ми робимо щось не так. Так, ми маємо помічати свої помилки й працювати над ними, проте і не забувати відзначати свої досягнення  та кроки вперед. Кожна відмова є для нас джерелом досвіду. Ми можемо засмутитися, але зробити для себе висновки і на наступній співбесіді показати свої переваги. 

Зробіть аналіз і ви зрозумієте, що можете більше 

Під час пошуку роботи важлива увага до найдрібніших деталей. Необхідно визначити зони свого росту, досягнення, продумати, які канали для пошуку можна застосувати та визначити наявні ресурси. 

Одна з вправ, що допомагає змістовно проаналізувати професійний шлях — це «Лінія часу»:

  • 1 крок — накресліть лінію від народження  до тепер. 
  • 2 крок — відмітьте на лінії значні для вас події, досягнення (перемога на спортивному турнірі в 9 класі, вступ до університету, перше підвищення у 26 років), також додайте переломні моменти, що вплинули на вашу кар’єру (переїзд до іншого міста, звільнення з роботи).
  • 3 крок — подумайте, що вам допомагає досягати цілей, які ресурси ви використовували в минулому (знання  мов, гарна фізична підготовка, розвинена пам’ять, соціальний капітал).
  • 4 крок — проведіть аналіз та визначте ресурси, на які ви спиралися, у яких ситуаціях вони знадобилися, як часто ви використовуєте ці ресурси, чи використовуєте їх зараз, чи можете залучити додаткові.

Така лінія часу допоможе вам побачити як свої досягнення, так і важливі ключові моменти у житті та визначити, що допомагало дійти до цілі. 

А для більш глибокого аналізу поточної ситуації з пошуком роботи ви завжди можете використати SWOT-аналіз:

  • Випишіть свої сильні сторони, що допомагають досягати мети (які переваги у вас є, що ви робите краще за інших, що інші вважають вашою сильною стороною, якими професійними досягненнями ви пишаєтесь найбільше).
  • Наступний етап — опишіть свої зони розвитку, щоб посилити себе на ринку праці (яких завдань найчастіше уникаєте, тому що відчуваєте себе невпевнено, що радять посилити ваші колеги, чи помічаєте, що є якісь звички, риси характеру, що перешкоджають зростанню).
  • Напишіть, які є у вас можливості (до яких каналів пошуку роботи ви маєте доступ, чи розповідаєте ви своєму оточенню, що відкриті до нових пропозицій, які є програми стажувань або ж додаткового навчання, які інтернет-ресурси ви використовуєте, чи розглядаєте допомогу центру зайнятості).
  • Випишіть зовнішні ризики, що можуть стати перешкодою (які зміни в цікавій для вас сфері відбуваються під час війни, чи змінюється суть роботи та вимоги до неї, що може зашкодити вам рухатись до омріяної посади).

Також ви можете подумати хто вас надихає, ким ви захоплюєтесь у професійному плані, які перешкоди мала ця людина на своєму професійному шляху. Наприклад, Маргарет Тетчер, яка мала як прихильників, так і критиків, пройшла тривалий та тернистий шлях, щоб стати першою жінкою прем’єр-міністеркою Великобританії. 

Аналізуйте свій досвід, не бійтесь просити допомогу, підтримуйте себе та дайте собі час і ваш метч з омріяною вакансією відбудеться.

А якщо у якийсь момент відчуваєте потребу в емоційній або психологічній допомозі, гаряча лінія Lifeline Ukraine за коротким номером 7333 працює цілодобово та безкоштовно надає консультації. 

Читайте ще: Як TikTok-інфлюенсери можуть допомогти компаніям наймати нових працівників?